Свято жіночності, радянський пережиток чи боротьба за права жінок? В Україні 8 березня завжди асоціювалось з весною та тюльпанами, а ще – вихідним днем. Та цьогоріч все більше людей важають, що Міжнародний жіночий день – це про рівноправ’я.
Появі Міжнародного жіночого дня сприяли численні протести жінок робітниць. За поширеною версією, свято було засноване у 1907 році на вшанування 50-річчя жорстоко пригніченого протесту робітниць швейної та текстильної промисловості Нью-Йорка. У світовій історії його називають “маршем каструль». Протести посприяли тому, що 1909 року в США встановили жіночий день, покликаний акцентувати увагу на правах жінок проводити марші та різні просвітницькі акції. Потім цю ініціативу підхопив загальносвітовий жіночий рух, а 1910 року в Копенгагені пролунала пропозиція встановити Міжнародний день боротьби за права жінок.
Часто свято 8 березня пов’язують з росією. У 1917 році в Петрограді теж розпочалися мітинги, які увійшли в історію як Лютнева революція. Тоді тисячі жінок вийшли на вулиці і вимагали виборчих прав і рівноправ’я. У 1921 році, коли війна та революція завершилися, на 2-й Комуністичній жіночій конференції вирішили щороку 8 березня відзначати Міжнародний жіночий день.
Однак радянська влада спотворила значення цього дня. З року в рік 8 березня перетворювалось у “свято весни”. А про права жінок усі забули. В Україні досі тривають суперечки щодо святкування 8 березня. А під час повномасштабної війни дискусія навколо цього дня загострилась. 13 лютого 2023 року на розгляд Верховної Ради подали законопроєкт, який пропонує скасувати 8 березня. Запустили й голосування у “Дії” за скасування чи збереження вихідного дня 8 березня. Більшість проголосували “за” вихідний.
У Верховній Раді обіцяли врахувати ці дані перед ухваленням законопроєкту щодо відзначення 8 березня.
