Боронив Маріуполь, пережив полон і прагне повернутись до боротьби. 29-річний Іван Котельніков за волю та незалежність України воює ще з 2015-го року. Основним напрямком роботи захисника на фронті є арт розвідка.
Боронити рідну землю чоловік пішов добровольцем. Останні 5 років служить у полку “Азов”. А в день повномасштабного вторгнення, був уже в Маріуполі. І коли були на заводі – в облозі, пригадує боєць, страху не було. Будучи в оточені і розуміючи, що підкріплення не буде усі бійці Азовсталі, каже Іван, чітко знали, що продовжуватимуть боротися з окупантом.
З поміж усього пережитого, зазначає боєць, найважче було втрачати своїх побратимів. Загалом, наступ російських окупантів у Маріуполі, наші захисники стримували у надважких умовах аж понад 80 днів. Та коли прийняли рішення здатись у полон, ще цілий місяць вели переговори з окупантами.
Під час боїв на заводі «Азовсталь», розповідає Іван. отримав дуже тяжкі поранення. У ті найважчі хвилини, каже – добряче допомагав чорниий гумор.
У полоні Іван був майже два місяці. А мить повернення в Україну, зізнається чоловік, була найемоційнішою та найяскравішою подією у його житті. Реабілітацію тут, боєць проходить уже місяць. Та попереду, каже, ще чимало роботи по відновленню. Це має бути уже третя, фінальна операція. Першу, пригадує чоловік зробили наші лікарі ще на заводі «Азовсталь». Чим врятували йому життя.
Проходячи реабілітацію тут у першому добровольчому хірургічному шпиталі , каже боєць, почувається як у дома. Проте, зізнається як тільки одужає, одразу повернеться у стрій до своїх побратимів. Адже наша боротьба із ворогом ще не завершилась.
