Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Україною в своєму первісному вигляді налічувала 1200 сторінок. У листопаді минулого року тодішній український президент Віктор Янукович під тиском Росії відмовився ставити свій підпис під цим документом. І от тепер – після політичних змін у Києві – у п’ятницю, 21 березня, на саміті голів держав та урядів країн-членів ЄС у Брюсселі планується підписання, але лише політичної частини угоди про асоціацію.
Права людини, ринкова економіка, візи
У документі наголошується передусім на повазі до демократичних цінностей і прав людини, на дотриманні принципів вільної ринкової економіки, йдеться про європейську інтеграцію, тіснішу співпрацю в зовнішній політиці та у правовій сфері. Крім того, як нагадує інформаційне агентство dpa, політична частина передбачає скасування віз для українців для в’їзду до ЄС, якщо будуть виконані певні правові, організаційні та політичні передумови.
Якщо будуть виконані всі передумови, українці зможуть без віз подорожувати до ЄС
Частину угоди, яка стосується тіснішої торговельно-економічної співпраці та створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною, вирішили підписати пізніше. Конкретних термінів ще не визначено. Водночас із червня Євросоюз хоче в односторонньому порядку скасувати мита для низки українських товарів, які ввозитимуться в ЄС. За підрахунками в Брюсселі, такий крок допоможе українським підприємцям заощаджувати близько 500 мільйонів євро щорічно.
Трюхан: очевидно, йдеться про зовнішній тиск
І все ж таки думки аналітиків, з котрими поспілкувалася DW, розділилися в оцінках відділення політичної частини угоди про асоціацію від економічної. Український експерт Вадим Трюхан здивований тим, що після повалення режиму Януковича ЄС виявився не готовим підписувати повну версію угоди про асоціацію. “Очевидно, що йдеться про зовнішній тиск третьої сили, а саме Російської Федерації”, – вважає Трюхан. Він також нагадує, що будь-які політичні домовленості Євросоюзу підлягають ратифікації національними парламентами.
На його думку, угоду потрібно підписувати повністю, “можливо з одночасним оприлюдненням декларації, якою би встановлювалися певні обмеження щодо набуття чинності найбільш спірних положень угоди”. За словами експерта, це було би дієвою ознакою солідарності Євросоюзу з Україною не тільки на словах, а й на ділі. Не розділяти угоду про асоціацію закликали і громадські організації, котрі входять до Української національної платформи Форуму громадянського суспільства “Східного партнерства”.
Українська економіка не готова до асоціації?
Для підвищення конкурентоздатності економіки доведеться провести реформи
Як заявив у зверненні до мешканців південних і східних регіонів України прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, підписання економічної частини угоди відклали, “беручи до уваги переживання та побоювання, чи не призведе зона вільної торгівлі до негативних наслідків для індустріальних регіонів” – переважно на Сході України. За словами Яценюка, з цього питання будуть проведені додаткові консультації.
Вадим Трюхан нагадує, що й Віктор Янукович пояснював відмову від підписання угоди про асоціацію збитками для певних галузей української економіки, зокрема для аграрного сектору. У відповідь на це 17 організацій виробників аграрної сфери заявляли, що “за перший рік дії зони вільної торгівлі аграрії отримають доходів на 1-1,2 мільярда євро більше”, відзначає експерт. “Викликає здивування, що нова влада користується фальшивими аргументами колишнього президента Януковича”, – заявив Трюхан.
Сигнал підтримки на політичному рівні
Проте експертка берлінського фонду “Наука і політика” Сюзан Стюарт не виключає, що певні галузі української економіки таки зазнають збитків після підписання угоди про асоціацію. За нових умов певні підприємства можуть виявитися неконкурентоздатними, наголосила вона. “Угода продумана таким чином, що справжні переваги проявляться лише у середньостроковій перспективі – через кілька років після того, як будуть зроблені певні кроки” , – констатує експерта.
У Європі дедалі частіше говорять про надання Україні перспективи членства в ЄС
Стюарт нагадує, що за часів Януковича питання стояло інакше – тоді також розглядалася можливість підписати частину угоди, однак не політичну, а економічну. Підписуючи політичну частину угоди, Україна “зобов’язується дотримуватися певних цінностей та стандартів у сфері верховенства права, у сфері демократії”, наголошує експертка. ЄС намагається надіслати Україні сигнали: ми підтримуємо вас, ми на вашому боці, вважає Стюарт. На її думку, підписання частини угоди про асоціацію має бути одним із таких сигналів – саме на політичному рівні.
Перспектива членства в ЄС – наступний крок?
Із цією думкою погоджується і мюнхенський політолог Вернер Вайденфельд. За його словами, у діях ЄС, зокрема у запланованому підписанні політичної частини угоди про асоціацію з Києвом, відчувається поспішність. Водночас експерт вважає, що ще сильнішим сигналом, у тому числі й на адресу Росії, став би початок переговорів щодо можливого вступу України до ЄС, на підтримку якого нещодавно висловився і єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле. “На даний момент мова йде певною мірою про мову символів у питанні: наскільки ЄС та США готові подбати про Україну?”, – відзначає Вайденфельд.
При цьому експерт не радить забувати, що переговори про вступ України до ЄС, звичайно, могли би затягнутися на роки. “Навіть у такому особливому випадку, як із Україною, ЄС не може клацнути пальцями і вигукнути: так, а зараз вона стане членом”, – зауважує Вернер Вайденфельд.
