Оподаткування вартості новорічних подарунків, придбаних за кошти роботодавця податком на доходи фізичних осіб здійснюється згідно вимог пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.
Так, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2015 році – 609,00 грн.).
Вартість дарунків, яка не перевищує 609,00 гривень відображається у податковому розрахунку ф. 1ДФ за ознакою доходу “160”.
Якщо вартість новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує 609,00 грн. (у 2015 році), то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 20% та відображається у податковому розрахунку ф. 1ДФ за ознакою доходу “126”, як додаткове благо.
Також звертаємо увагу, що вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску (пункт 8 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабміну від 22.12.2010 № 1170).
При наявності переплати з податку на прибуток авансовий внесок в межах цієї суми не сплачується
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Згідно з абзацом третім п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.01. 2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» у частині виключення кодів, передбачених для окремого обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.
У зв’язку із цим, Державною казначейською службою України закриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.
Враховуючи викладене, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з податку на прибуток, то платник податку має право не сплачувати авансовий внесок в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату щомісячних авансових внесків такого платника в автоматичному режимі (без заяви платника).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.21).
Ви запитували: Терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД
Починаючи з 05.12.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Дана норма передбачена Постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинність з 05 грудня 2015 року і діє до 04 березня 2016 року включно.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
ДПІ у Галицькому районі
