У перші півроку дитина не просто чує звуки, але і розрізняє інтонацію. Це видно по реакції малюка: тихі слова мами викликають задоволення, раптовий шум – переляк, незвичайна музика – інтерес і зосередженість. Малюк уже самостійно відтворює голосні звуки, співуче вимовляє «а-а-а, е-е-е, о-о-о». Приблизно з шести місяців до головних додаються приголосні, і гуління перетворюється в лепет. Діти цього віку дуже уважно слухають мову дорослих, намагаються імітувати їх вимова і артикуляцію.
У рік дитина розуміє близько 200 слів, але вимовляє лише 10. Таке переважання пасивного словника над активним триватиме ще близько року – півтора. Дворічна дитина може виконувати всі прохання, демонструвати розуміння навіть щодо складних речень, але говорити при цьому дуже мало. Норма цього віку – від 50 до 100 слів.
На третьому році речення стають складнішими і малюк починає говорити про себе в першій особі, задавати питання, точніше розповідати. До трьох років у лексиконі вже від 1000 до 1500 слів, в мові багато прикметників, прислівників, дитина в основному правильно змінює слова по числах і статях.
