Станом на ранок 12 липня абітурієнти подали вже 504040 заяв на вступ до ВНЗ, пише Depo.ua. Серед них 277727 заяв подано на здобуття ступенів бакалавра та медичного магістра, 57334 – на здобуття ступеню магістра, 168480 – молодшого спеціаліста і 499 – молодшого бакалавра. Про те, скільки з абітурієнтів вступають по сільському коефіцієнту, найпопулярніші спеціальності і основні відмінності вступної кампанії-2019 від минулого року буде повідолено трохи згодом, по її закінченню.
Наразі ж Depo.ua допоможе розібратися, як працює електронний кабінет абітурієнта, що робити у кабінеті вступника і який цього року пороговий бал.
Як працює електронний кабінет
Аби подати заяви до обраних вами ВНЗ онлайн, спочатку потрібно зареєструвати електронний кабінет абітурієнта, завантаживши туди необхідні для вступу документи. Ваш електронний кабінет знаходитиметься на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Зареєструватися можна тут.
Для заповнення форми реєстрації вам знадобиться вказати середній бал додатка до атестата. Його кожен вступник має обчислити самостійно. Для цього додайте оцінки з усіх предметів (окрім факультативів) та екзаменів і поділіть отриману суму на їх кількість. Результат потрібно округлити до десятих частин балу.
Наприклад: кількість предметів, з яких виставлено оцінки = 20; сума балів = 193; середній бал = 193:20=9,65≈9,7.
Внесений до Єдиної бази за 12-бальною шкалою середній бал автоматично переводиться у 200-бальну шкалу за таблицею відповідності, з якою ви можете ознайомитися за посиланням.
Після реєстрації на вказану вами у формі електронну адресу ви отримаєте лист із активацією доступу до кабінету абітурієнта.
Детальніше ознайомитися із процедурою реєстрації кабінету та подання заяв ви можете у відеопоясненні від Міністерства освіти і науки України.
Необхідні документи:
Після активації особистого кабінету система попросить вас заповнити поля про особисті дані та завантажити скановані копії наступних документів: додатка до документа про освіту; фото вступника (кольоровий знімок у форматі jpg (jpeg, png), максимальний розмір файлу – 1 Мб) ; довідки про місце реєстрації, якщо вступник претендує на сільський коефіцієнт.
Загалом вступники мають близько 2 тижнів для подачі електронних заяв: з 8:00 10 липня до 18:00 16 липня – для тих, хто вступає на основі співбесіди, вступних іспитів чи творчих конкурсів та з 8:00 10 липня до 18:00 22 липня – для тих, хто вступає тільки за результатами ЗНО. У МОН зазначають, що шанси вступити у обраний ВНЗ не залежать від дати подачі заяви в межах окресленого терміну.
Це важливо!
-
Ретельно перевірте всю вказану вами інформацію та правильність завантаження документів, адже після подання першої заяви в електронному кабінеті вже нічого, жодні дані, змінити не можна.
-
Подавати заяви онлайн можна з сертифікатами ЗНО за 2017, 2018 і 2019 роки.
Хто мусить подавати документи у паперовому вигляді
Уважно ознайомтеся із умовами вступу у кожному обраному виші та на кожній окремій спеціальності. Інколи подання електронних заяв недостатньо, і їх доведеться подавати в паперовій формі. Йдеться про спеціальні умови для вступу – співбесіди та конкурси.
Також паперові заяви потрібно подати абітурєнтам, які:
Вступають за квотами: 1, 2 та квотою для іноземців;
мають розбіжності в даних в ЄДЕБО та в шкільному свідоцтві (атестаті), сертифікаті ЗНО;
вступають для повторного навчання за бюджетні кошти;
мають право на першочергове зарахування (угода про відпрацювання лікарем чи вчителем в селі) ;
подають іноземний документ про освіту;
є іноземцями або особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
подають документ про освіту старого зразка (виготовлений НЕ за фотополімерними технологіями) ;
можуть отримати додаткові бали для вступу на спеціальності “Середня освіта (Фізична культура)” та “Фізична культура і спорт” (призери та переможці чемпіонатів Європи та чемпіонатів Світу,, переможці чемпіонатів України з олімпійських видів спорту);
подають заяву після закінчення терміну роботи електронних кабінетів;
не можуть зареєструвати електронний кабінет або подати електронну заяву з інших причин, що підтверджено довідкою приймальної комісії вишу.
Прохідні бали ЗНО: особливості та коефіцієнти у 2019 році
Цього року мінімальний прохідний бал на рівні 150 залишається на спеціальності “Стоматологія”, “Медицина” та “Педіатрія”, прохідний бал на рівні 130 балів встановлений для спеціальностей “Міжнародні відносини”, “Публічне управління та адміністрування” та на фармацевтичні спеціальності.
Детальніше про мінімальний прохідний бал та встановлені коефіцієнти розповідає державний експерт Анжеліка Кернічна у відео від Міністерства освіти та науки.
Як формують бали ЗНО
Після того, як учасник/ця тестування склав ЗНО він/вона дізнається, скільки тестових балів було отримано. Для усіх предметів ці бали – різні, і розраховуються окремо, в залежності від кількості запитань і правильних відповідей. Потім тестові бали трансформуються у бал ЗНО, де мінімальна оцінка – 100, а максимальна – 200 балів.
Для формування балу ЗНО вираховують тестовий бал кожного окремого учасника та його рейтингове місце серед результатів інших учасників. Після цього автоматичне програмне забезпечення формує бал ЗНО окремо для кожного предмету. Якщо учасник ЗНО не подолав “пороговий бал”, тобто не склав іспит, він не отримає жодної оцінки.
Щоправда, наразі до “порогових балів” є багато запитань. Наприклад, цього року поріг для складання ЗНО з української мови був встановлений на рівні 23 тестових балів із 104 можливих. Про справедливість настільки низьких порогів Depo.ua поспілкувався із освітнім експертом, шеф-редактором порталу “Освітня політика” Віктором Громовим.
“Звичайно, погано що так, – каже пан Віктор. – Це дає перепустку в університети абсолютно непідготовленим абітурієнтам. Я минулого року обурювався, що, наприклад, на географічний факультет державна основа – 102 бали. І людина ставала студентом. Потім відповідно буде такий випускник, вчитель і таке інше. Ланцюжок складається”.
На думку нашого співрозмовника, прохідний бал має бути значно вищим. “Якщо в Німеччині лише 40% випускників шкіл стають студентами університетів, то в Україні – вдвічі більше – майже 80%. Це не є нормальним. Я не думаю, що ми вдвічі розумніші, ніж німці, а судячи з того, як ми живемо, рівня економіки і таке інше, позитивних наслідків такого захоплення вищою освітою ми теж не бачимо”, – каже Віктор.
