На днях на Прикарпатті пройшла премія міжнародного значення “Юні Таланти Прикарпаття ” . Саме на неі здійснили свій візит високоповажні гості з-за кордону, а саме: вперше на Прикаратті побував Надзвичайний і Уповоноважений посол королівства Норвегіі в Украіні Ole T. Horpestad ,міжнародний журналіст , політолог , професор з Франціі Olivier Vedrine, відома оперна співачка Олена Гребенюк. Премія відбулась за підтримки мера міста Івано-Франківська Руслана Марцінківа. Серед учасників були гості з Одеси, Вінниці, Києва ,Львова. А втілила цю ідею в життя організатор подіі Марися Томашевська. З нею ми і записали інтерв’ю.
Марисю, вітання зізнайся як тобі одній вдалось так вдало організувати захід такого масштабу. Адже це єдина свого роду премія в Украіні , де були присутні люди такого рівня?
– Вітаю, я б могла багато розповідати про віру в щось світле і хороше. Але якщо вдаватися у подробиці і конкретизувати в загальному: це крок назустріч пана мера , хороші справи якого я особисто підтримую .Це гарна співпраця з моіми друзями, які знають мене вже досить довго. І я так само підтримую іхні задуми , чи то своєю присутністю, чи допомагаю на ділі. А ще звісно довіра батьків тих діток, які отримали винагороди.
А чому саме дитяча премія?
Ти ж як відомо навчаєшся на дипломата, працюєш моделлю і пишеш авторські вірші ?
-Немаловажливою ланкою мого життя є журналістика, якій я планую присвятити себе у подальшому, адже маю і посвідчення журналіста від міжнародноі Академіі UNESCO. Займаюсь політичною журналістикою міжнародного формату. Працюю над продюсуванням декількох теле-проектів локального і всеукраінського значення. І найбільше часу з 2012 -го року я присвятила телепроекту “Подружки” на ТРК “РАІ”. Який наразі є досить успішним. І про нього знають навіть за межами Прикарпаття чи Украіни. А ще спортивно-бальні танці. Я професіонльна спортсменка, досвід і шлях у довгих 15 років не пройшов для мене дарма. Зараз підтримую свою фізичну форму і передаю знання меншим танцівникам. Тобто я сама колись була на місці ось цих номінантів , з моіх шести рочків батьки багато доклали праці до мого розвитку.
Чи було бажання покинути це все і податися до США чи Західноі Європи, і зробити там припустимо кар’єру Янгола “Victorias Secret” або продовжити виступати на змаганнях зі спортивно-бальних танців?
-О, танці …( задумалась), у мене , до речі, ностальгія за ними . Я підтримую зв’язки з багатьма відомими і не дуже відомими спортсменами. Викладаю бальну хореографію у школі Влада Ями, де керівниками є теж досвідчені танцівники Наталя Чашечнікова та Василь Шеремета. Але до великого спорту я не повернусь вже. Адже я зробила гарну кар’єру у модельній сфері. Якби мене запитали: чи хотіла б я народитися в інакшому тілі , чи мати інакшу зовнішність, то я б точно не надала ствердноі відповіді. Моя зовнішність мені багато у чому допомогла. Можливо дівчатам мого зовнішнього складу тяжко в особистому житті, але відчиняти двері завжди легше , хоча для цього, вважаю, потрібно мати розум. Я маю особистого агента. Раніше він працював для відомоі мережі одного з агенств світу . А тепер працює як фрілансер , і більшість дівчаток-моделей , які стали успішними завдяки йому в агенціі на початку своєі роботи співпрацюють з ним. Я була обличчям відмоі французькоі марки косметики , після чого мені надали приставку “топ”, також я маю меморандум з улюбленим брендом багатьох “Victorias Secret”, і до 2020 -го року , маю надію , що скористаюсь ним. Словом, я б могла іще мріяти про обкладинки міжнародного глянцю, чи участь у показі від Chanel. Але зараз маю інші приорітети.
Які саме? Знайомство з Karl Lagerfeld?
-З Карлом Лагерфельдом я знайома , і отримала у подарунок французькою мовою книгу з його висловами “карлізмами”, у нас з ним є спільні друзі. Але я не ставила собі за мету якось просунутися завдяки цьому, дружбі з певними персонами. Я не використовую людей заради втілення своіх задумів. Якщо і робити щось, то лише так , щоб інтереси співпадали. Зараз я прагну завершити свій Університет, отримати знання і трішки набратися практики в політичній журналістиці за кордоном. Щоб коли повернусь на Украіну я могла адекватно надавати експертну оцінку у медіа і вміло ставити фундамент діалогу .
Повернемось до Преміі. Як Тобі вдалось запросити посла Норвезького Королівства до маленького Івано-Франківська?
-Пан посол -Людина з великоі літери. Це можуть підтвердити більшість тих, хто спілкувались з ним. Моя краща подруга , артистка з Франківська Ірина Шабан теж була глибоко вражена спілкування з Ole Horpestad. Уявити тільки , що він лише рік в нашій державі , а вже непогано розмовляє і читає украінською. Тоді як деякі відомі постаті на Прикарпатті і на Украіні живуть тут багато років, а не можуть навіть двох слів співставити рідною мовою. Приіздом пана посла я не хотіла отримати якоісь уваги, або ще якісь блага. Я просто від душі дякую, що мій хороший друг Olivier Vedrine, що Ole Horpestad,оперна діва Олена Гребенюк, моя подруга Ірина Шабан, керівники школи В. Ями , мій кращий друг Сергій Чайков спеціально приіхав зі світовоі подорожі, дизайнер з Вінниці Katrin Fox ,моі подруги з Університету , колеги з телеканалів, угорські друзі, батьки і діти з різних куточків Украіни зібрались разом , і зробили зрештою щось для себе , не задля матеріальноі чи моральноі вигоди, а просто таким чином вмотивували інших на продовження чогось світлого.
А скільки діток брало участь у преміі?
22 дитини. Чудові діти. Кожен з них чимось талановитий. З кожним з них можна записувати окреме інтерв’ю. Так багато чого досягнули ці діти завдяки працелюбності і здібностям. Але щоб нікого не виділяти окремо, просто скажу: 22 -і чудових, розумних дитини. І дуже шкода, що не всі талановиті дітки потрапили на премію. Часто керівники таких діток або не достатньо піарять іх у пресі, що у 21-му столітті просто необхідно робити. Або ж блокують доступ до них. Вважаю, що причина в особливостях внутрішніх протирічь таких людей. І ця моральна убогість -не іх вина. Сьогодні в моій краіні діти часто є заручниками матеріального надбання старших. Це як у казці “Золотий ключик”, де був театр з ляльками -маріонетками. І навіть тут я можу сказати, що біда у верхівках і безробітті. У Норвегіі , для прикладу, люди у тому не так матеріально зацікавлені. І про фінансову вигоду , коли справа стосується дітей думається в останнє. Але у нас ситуація протилежна. Діти ні до чого. Це більше недолік батьків і виховання викладачів. Але мені приємно , що посол Королівства Норвегіі в Украіні був глибоко вражений моєю працею. Я теж захоплююсь його роботою.
Ми читали у мережі Facebook, що Ви напередодні преміі потрапили до лікарні, що з Вами трапилось?
-Так , справді напередодні преміі я почувалась зле. Але так як ніхто окрім мене не зміг би прослідкувати за ходом сценарію, простежити графік пана посла , пана Olivier Vedrine, і пані Гребенюк, і зробити більшість речей пов’язаних з організацією. Я не дозволяла собі розклеітись. Та в останні миті відчула, що варто звернутися до медиків. Після першого приватного візиту до лікарів мені не ставало легше. І надвечір я вже надсилу поіхала до шпиталю поруч із моім будинком. У звичайній міській лікарні мені і надали справжню допомогу. І цей парадокс вже також увійшов у звичку: часто тоьі руку допомоги протягують прості не знайомі люди, для яких ти не суперзірка, і завдяки тобі можна просунутися далі, а ті, хто вперше тебе бачить і просто рятує! Ось такі люди для мене є мегавагомими , це приклад для мене.
Які подальші плани?
-Я вирішила трішки перепочити.Вже шостого вересня мала бути офіційно присутньою на офіційному заході пов’язаному з красою у моій краіні. А сьомого вересня мала бути присутньою у Лозанні , щоб побути поруч з людиною, яка мені особливо дорога. Але, на жаль, через особистий стан здоров’я не змогла нікуди втрапити. Можливо ще встигну на показ до Наталі Музиченко в рамках UFW. Але все залежить від можливостей мого настрою.
Наостанок Ваше побажання?
-Я б хотіла , щоб у Франківську , та і в кожному місті нашоі держави люди робили щось хороше , не задля статусу і пафосу , а просто заради підтримки іміджу краіни і мотиваціі. Щоб зрештою зникла озлобленість і бюрократія. А справді з’явилась демократичність і глибинна вихована людяна простота. Будьте простішими і милішими, і життя подасть вам руку допомоги.
А яка ваша реакція?
+1
+1
+1
+1
+1
+1
+1
