Спокійні води, чистий пісок і давні руїни. Пляж Анціо, що за 50 кілометрів від італійської столиці — популярне місце як серед місцевих жителів, так і туристів.
Давні римляни завоювали ці території в 493 році до нашої ери. Тут вони будували свої вілли. А пізніше тут виник порт Нерона.
Нині люди, що засмагають на руїнах двотисячолітнього пірса, можливо, не знають, що під ними лежить унікальний рецепт довговічності давньоримських будівель. Увесь секрет — у бетоні.
Римляни робили його з вапна й пірокластичних порід, утворених унаслідок вулканічної активності. З часом такий бетон стає ще міцнішим. Про унікальні властивості цієї речовини вчені знають давно. Та лише недавно дослідники з Університету штату Юта, що в США, з’ясували, як саме бетон зміцнюється замість того, щоби руйнуватися. Допомагає морська вода.
Мері Джексон, геолог: «Римляни не використовували цементу. Вони створили цей дуже унікальний матеріал із вулканічного каменю, вапна (згорілого вапняку) та морської води, якщо мова йде про морський бетон. Це викликало дуже потужну хімічну реакцію. А нещодавно ми з’ясували, що цей матеріал і далі нарощує особливі кристали».
Називаються кристали алюміністим тоберморитом. Вони з часом з’являються в пористій структурі бетону, зміцнюючи його. Речовина стає настільки міцною, що її, на думку дослідників, можна використовувати навіть для будівництва саркофагів для ядерних відходів. Як римляни дізналися про унікальні властивості такого бетону, досі залишається загадкою. Це найбільший порт Риму, побудований імператором Траяном. Понині добре видно басейн порту й руїни складських приміщень.
Ренато Себастьяні, археолог: «Завдяки якості бетону, завдяки його стійкості перед вологою й водою, споруди простояли до сьогодні». Сучасні укріплені металевими конструкціями бетонні будови в солоній воді зазнають корозії. Це загальносвітова проблема, бо ремонтувати їх дорого. Можливо, будівельним фірмам пора повчитися в давніх римлян.
Детальніше дивіться у сюжеті ТРК “РАІ”.
