Легка бавовняна сорочка — національний символ Куби. Фідель Діас Гутьєррес шиє гуаябери на старій машинці Singer.
«Складки потребують найбільше роботи, бо їх доводиться робити одну за одною та формувати нігтем», – зазначає Фідель Діас Гутьєррес, кравець.
Заведено вважати, що історія гуаябери триває вже три сторіччя. Спочатку це був одяг польових робітників. Пізніше поширився й на інші верстви населення.
У минулому гуаябери одягали на церковні меси, сімейні свята та півнячі бої. Потім ці сорочки знайшли місце в салонах, об’їздили весь світ, і 2010 року повернулися, щоб стати офіційним одягом Куби.
У місті навіть є музей культової сорочки, де відвідувачі можуть побачити 272 гуаябери та сукні, деякі з них подарували відомі люди. Серед них гуаябера, яка належала письменнику, лауреату Нобелівської премії Габріелю Гарсії Маркесу.
Цей світлий бавовняний одяг ідеально підходить для тропічного клімату Куби. Він став офіційним одягом, замінивши європейський костюм та оливково-зелену військову форму.
«Раніше люди одружувались у військовому одязі. Але всі ці форми одягу вже не використовують», – пояснює Карло Фігероа, директор музею гуаябери.
Нині гуаябера — це також офіційний одяг голів держав, які відвідують саміти. Цю сорочку навіть одягав король Іспанії.
