У США тестують новий метод глибокої стимуляції мозку для лікування важкої форми депресії. Лікарі порівнюють його з кардіостимулятором, але для мозку.
Американка Емілі описує депресію як чорну діру, де гравітація настільки сильна, що вона ледве рухається. Вона знає, що хвороба може її вбити. Її батько й мати наклали на себе руки.
Але тепер вона бере участь у випробуванні нової експериментальної терапії. У її мозок імплантували електроди.
«Спочатку я була приголомшена, бо сама концепція жахає. Це операція на мозку. У нього вживлюють дроти. Але я також відчувала, що до того часу вже випробувала все», – наголошує Емілі Голленбек, пацієнтка з депресією.
Емілі стала однією з кількох сотень пацієнтів, які взяли участь у тестуванні. Усім їм вживили електроди в ділянку мозку, яка регулює емоційну поведінку.
Під час лікування на мозок спрямовують електричні імпульси, що нагадує кардіостимулювання.
«Усе дуже просто. Глибока стимуляція мозку — це “кардіостимуляція” мозку», – каже дослідник Браян Копел.
Електроди сполучають дротом із пристроєм, розташованим під шкірою у грудях. Він контролює інтенсивність електричного стимулювання та подає постійні низьковольтні імпульси.
Емілі каже, що відчула ефект майже миттєво. Тепер шкодує, що такою терапією не встигли скористатися її батьки.
«У мозку здорової людини електрична активність відбувається безперешкодно. А під час депресії імпульси немов би застрягають. І стимулятор допомагає пробити такі затори», – розповідають лікарі.
Дослідники кажуть, що глибока стимуляція мозку може допомогти майже трьом мільйонам американців, які страждають від депресії. Зараз цим методом лікують хворобу Паркінсона та епілепсію.
Утім, деякі лікарі налаштовані скептично. Вони кажуть, що після операції можливі ускладнення, такі як кровотеча, інсульт чи зараження.
Сама Емілі визнає, що стимуляція мозку — не панацея. Вона досі приймає ліки проти депресії і потребує постійного догляду. Проте вона вже почала діставати задоволення від маленьких життєвих речей, таких як відвідування кав’ярні чи бібліотеки.
