“Вносяться пропозиції щодо політично відповідального уряду, а не того, що був поділений за принципом квот”, – зазначив Яценюк, презентуючи новий склад уряду. Координатор більшості Юрій Луценко заявив, що “ВР має призначити уряд технократів”…
Саме з такими формулюваннями відбувалось призначення й складу КМУ, і керівництва Комітетів Верховної Ради.
Загалом, я не збирався писати про кадрові питання нової влади, однак невідповідність між словом та ділом мене вразила. Тому доведеться вставити й свої “5 копійок”, щоб розібратись, чи дійсно наш новий уряд не поділений за принципом квот, і чи можна його назвати “урядом технократів”.
Технократія – це ідеологія створення мерітократичного суспільства, де влада належить науково-технічним спеціалістам.
Чи можна вважати новообраних міністрів технократами? За великим рахунком, кожен із них у чомусь спеціаліст, дехто навіть науково-технічний. Але чи довірили їм займатись тою справою, у якій вони були спеціалістами? Далеко не всім.
Так, Ігор Шевченко є дуже фаховим юристом, однак жодного дня не мав ніякого стосунку до екології, міністром чого його, з якогось дива, обрали.
Ігор Жданов – відомий політичний експерт і аналітик, однак ані до молодіжної політики, ані до спорту прямого стосунку не мав.
Подібна ситуація й із розподілом керівних посад у Комітетах. Яке відношення має Олександр Третьяков до ветеранів і інвалідів? Що спільного у Пашинського з національною безпекою й обороною? Відповідей мені так і не вдалось знайти.
Чи проходив якийсь конкурс, чи відбирали найдостойніших в уряд? Такий підхід був помітний хіба що у випадку з іноземцями.
За яким же принципом були визначені інші кандидати? – Їх пропонували партії-учасники коаліції.
Чи можна було замінити кандидата, якщо та чи інша “пропозиція” не влаштовувала інших учасників коаліції? – Ні. Це було яскраво помітно у випадку з радикалом Вощевським. То в чому ж тоді відмінність від “квотного принципу”? Схоже, лише в назві…
Спершу говорили, що коаліція робить безпрецедентний крок: спочатку формує задачі, а потім підбирає під них виконавців – міністрів чи голів комітетів. Натомість, як завжди, отримали виконавців, які після свого призначення починають вигадувати, що ж їм робити на новій посаді.
Спробу створити новий кабмін із молодих професіоналів зробила ініціатива “Професійний Уряд”. Однак парламентська більшість, схоже, вирішила, що не потребує їхньої допомоги в кадрових питаннях.
Виходить, ніякий це не “уряд технократів”, інакше б не голосували депутати “пакетом”, а заслуховували б кожну кандидатуру окремо. Це стандартний “квотний” уряд. І як його не називай – чи квоти, чи рекомендації, чи делегування – факт залишається фактом.
Починати роботу нового уряду із брехні під час його призначення – погана прикмета. Домовились працювати прозоро, ухвалювати рішення консенсусом, змінювати, зрештою, систему – це й треба робити. До найменшої дрібниці.
Інакше не вийде.
