Петро Порошенко має звичку оточувати себе людьми, що сповідують принцип максимальної лояльності.Час від часу він може вдавати, що слухає інших – але лише для того, щоб домогтися ще більшої лояльності. Наведу приклад, свідком якого довелося бути особисто.Перед призначенням Порошенка міністром економіки в уряд Януковича він зібрав півтора десятки журналістів у форматі off the record з метою начебто “порадитися” щодо цього кроку. Всі присутні його відмовляли його іти у владу. Після чого Порошенко оголосив, що піде працювати в уряд.Яка була мета цього зібрання, ніхто не зрозумів. Точніше, єдиною зрозумілою метою було завоювати лояльність журналістів, аби вони не критикували його рішення працювати в Азарова.Так само Порошенко щиро не розуміє, чому 5 канал не повинен обслуговувати його політичні інтереси.Ось лише останній приклад. В суботу 5 канал підготував окремий великий сюжет про висунення Порошенка – в надзвичайно лояльному стилі.Після цього 5 канал підготував нарізку синхронів Порошенка, які крутив протягом дня, а в неділю ввечері взяв таке саме лояльне інтерв’ю.А от про висунення головного конкурента власника 5 каналу Юлії Тимошенко – не окремий репортаж, а менше хвилини в п’ятихвилинному огляді. Точніше, навіть так – 30 секунд розповідається про те, що Яценюк не дозволить Тимошенко користуватися адмінресурсом, а 30 секунд – власне, про висунення самої Тимошенко.
Це – типовий стиль поведінки Порошенка. Я та Мустафа Найєм неодноразово писали про специфічне ставлення Порошенка до 5 каналу як до інструменту досягнення політичних цілей.
Наприклад, ось про те, як з ефіру 5 каналу зник повністю готовий сюжет, єдиним недоліком якого було те, що він міг посварити власника з Януковича. Або ось історія про те, як дружба Порошенка з Володимиром Литвином впливає на висвітлення теми Гонгадзе.
Ви можете запитати – якщо Порошенко власник 5 каналу, то хіба він не має права командувати, що і як показувати? Медіа – це не металургійний бізнес і не кондитерський цех. Це – робота з суспільними масами. До виробництва новин не можна ставитися як до виробництва ковбаси, тому що від кінцевого продукту виникають розлади не в шлунках, а в головах.
Протягом останніх десятиліть в Європі був лише один політик, для якого власні медіа були зброєю – це одіозний Берлусконі, який вважається одним з найганебніших повоєнних лідерів континенту. Порошенко хоче, щоб його порівнювали з “доном Сільвіо”?
Звісно, як господар Порошенко може використовувати свою власність як йому заманеться. Але тоді Порошенку не треба казати, що він у кращий бік відрізняється від Фірташа та Ахметова, для яких медіа є інструментом політичної боротьби.
У разі обрання Порошенка президентом ідеальним рішенням мав би стати примусовий продаж 5 каналу, щоб він втратив навіть теоретичну можливість командувати ньюзрумом. Але я в це не вірю – тому вже зараз, ще до обрання президента, в Україні на загальнонаціональних частотах має запрацювати “Суспільне телебачення”, яке буде позбавлене монопольного політичного впливу. Бо як президент Порошенко це не зробить – перевірено 5 каналом.
