Велика кількість передчасних смертей в Росії пов’язана з тим, що люди п’ють занадто багато алкоголю, зокрема горілки.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому у впливовому британському медичному журналі Lancet.
Згідно з ним, 25% російських чоловіків помирають до 55 років і більшість цих смертей пов’язані з алкоголем. У Британії ця цифра становить 7%.
Серед причин смерті – захворювання печінки та алкогольні отруєння. Багато чоловіків також помирають в результаті нещасних випадків або коли долучаються до бійок.
Дослідження вважається одним із наймасштабніших у Росії.
Історичний масштаб
Науковці з російського Онкологічного центру в Москві, британського Оксфордського університету та Міжнародного агентства ракових досліджень ВООЗ у Франції понад 10 років відстежували моделі вживання алкоголю 151 тисяч дорослих мешканців трьох російських міст.
Протягом цього часу 8 тисяч з них померли. Дослідники також взяли до уваги попереднє дослідження, в ході якого сім’ї 49 тисяч померлих людей розповіли про звички вживання алкоголю своїх близьких.
Обидва дослідження продемонстрували більш високий ризик смерті серед чоловіків, які пили по три і більше пляшок горілки на тиждень, ніж серед чоловіків, які пили менше однієї пляшки на тиждень.
Ризик смерті у віковій групі 35-54 роки становив 35% для чоловіків, які споживали три і більше півлітрових пляшок горілки на тиждень. У віковій групі 55-74 року ризик зростав до 64%.
Зараз 25% російських чоловіків помирають, не доживши до 55 років, тоді як у Британії, наприклад, до цього віку не доживають лише 7% чоловіків.
Як вважають дослідники, цю розбіжність можна пояснити особливостями вживання міцних спиртних напоїв в Росії, а також високою поширеністю куріння серед населення.
“Російські показники смертності за останні 30 років були напрочуд нестабільними. Вони відображали заходи з обмеження продажу спиртних напоїв, запроваджені за Горбачова, період соціальної невлаштованості у 90-ті роки за президента Єльцина і нові антиалкогольні обмеження, прийняті при президентові Путіні”, – каже учасник дослідницької групи сер Річард Піто, професор Оксфордського університету.
