У пам’ять про захисника Андрія Завадовського на фасаді ліцею №1 відкрили анотаційну дошку. Боєць 95-ї окремої десантно-штурмової бригади був мобілізований ще на початку 2015-го року. Брав участь у бойових діях в місті Попасна Луганської області та селищі Зайцеве на Донеччині. Попри чималий бойових досвід, у рідному ліцеї Андрія Завадовського пам’ятають, як допитливу дитину та учня з хорошою поведінкою.
«Дев’ятий кабінет, остання парта. Найкращий друг – Любчик Підлуський і Андрій Завадовський. І завжди посмішка, математику не любив, читання – його радість, пізнання навколишнього світу і завжди постійні запитання і зацікавлені очі. Невеликий чубчик, кругла голівонька, і на тебе дивляться уважні, променисті, допитливі очі. Ці очі не змінилися, навіть попри те, що довелося пройти нашому Андрійчику», – пригадує про шкільні роки перша вчителька Андрія Завадовського Тамара Кізім.
Світлий, сонячний та позитивний, – так про свого полеглого чоловіка говорить Оксана Завадовська. 13 років разом, з яких 10 – у шлюбі. Молода пара виховувала спільних діток – Соломійку та Устима. Але з початком повномасштабного вторгнення Андрія мобілізували вдруге. Їхавши у свою останню ротацію, боєць обіцяв повернутися. Однак ворог по-звірячому убив захисника.
«Я повернусь до тебе цілим, здоровим та неушкодженим. Я тебе люблю. Ти сильна, ти все зможеш. Мене тримають діти. Вони прекрасні, відбиток Його. І я не можу це гасло забути. Я сильна, я все зможу. Дуже мене тримає духовно. Наша духовна любов мене тримає і я продовжую жити далі», – розповідає дружина загиблого Героя Андрія Завадовського.
Військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, учасник АТО/ООС Андрій Завадовський героїчно загинув 21 листопада 2023 року, захищаючи Україну, поблизу села Синьківка Куп’янського району Харківської області.
«Війна далі триває, але це не означає, що ми не повинні шанувати пам’ять вже і шанувати пам’ять тих, хто віддав своє найдорожче. Андрій служив у славетній 95-й десантно-штурмовій бригаді. Я мав можливість у них бути перед Великодніми святами з дронами, з іншою допомогою. Тому знаю, яка це легендарна бригада, яка дійсно воює на найтяжчих напрямках. Тому Андрій як і інші побратими з Франківської громади віддали свої життя. Вони віддали за кожного з нас, за те, щоби ми могли тут навчатися в школі, під синьо-жовтим прапором», – каже Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
На фасаді ліцею №1 вже 4 дошки нашим захисникам: Тарасу Стахіву, Олександру Єремягіну, Віталію Мазуру та Андрію Завадовському.
