В Івано-Франківську відкрили ще чотири анотаційні дошки. Пам’ятні дошки Андрію Чепілю, Вячеславу Чупаку, Василю Данилишину та Юрію Сливчуку встановили на фасаді університету нафти й газу, де навчались захисники.
Дружина Василя Данилишина – Юлія розповідає, що її чоловік був радісною людиною, він мав багато друзів і усі вони його любили. І обіцяв повернутись з перемогою.
«Коли він ішов на війну. Він сказав, що в нього є син, тому він зобов’язаний захищати Батьківщину, тому що в нього є син, у нього є cім’я, каже, хто як не я буду захищати наші землі. Звідти дзвонив і казав, щоб ми трималися, що ми сильні, що все буде добре. І скоро він повернеться з перемогою», – поділилася спогадами дружина загиблого Василя Данилишина Юлія Данилишин.
Батько Юрія Сливчука зі сльозами на очах каже, що пишається своїм сином. Він не залишився осторонь, став на захист держави і віддав своє життя за Батьківщину.
«Я гордий за нього. Я гордий тим, що сьогодні у ЗСУ служить мій другий син Тарас. Я гордий, що він каже: хто як не я? Я тим гордий, що я виховав таких дітей», – звернувся до присутніх батько загиблого Героя Юрія Сливчука Микола Сливчук.
Дружина Андрія Чепіля Богдана пригадує, що її чоловік завжди був патріотом і ще за часів Революції Гідності вів за собою інших.
«З ним було не страшно. Він міг повести за собою мене, свою дружину, а потім він показав, що може повести за собою своїх побратимів. Ви колись задумувались, яка ціна нашого спокою? Коли ми можемо ввечері посидіти зі своєю сім’єю. Це ціна нашого спокою», – розповіла дружина загиблого Андрія Чепіля Богдана Чепіль.
Побратим Вячеслава Чупака Ігор Попович розповідає, що з полеглим воїном познайомились у грудні 2022 року. Він завжди підтримував та ділився знаннями.
«Людина була безмежної доброти. Він напевно, гуртував більше 5-10 хлопців. Багато про нього можна говорити, але так сталося, що його нема з нами. Дуже прикро», – розповідає побратим В’ячеслава Чупака військовослужбовець 50 полку імені Семена Височана НГУ Ігор Попович.
Голова Івано-Франківської громади Руслан Марцінків впевнений, що нині вкрай важливо гідно вшановувати полеглих героїв, аби їх подвиги ніколи не були забуті.
«Не тільки анотаційними дошками, не тільки відкритими уроками, чи заняттями у своєму рідному Університеті нафти і газу. Ми різними заходами, фестивалями вшановуємо наших Героїв. Нещодавно був гарний фестиваль Че-фест, який організувала родина Чепіль. Я закликаю, підказуйте, яким ще способом вшанувати пам’ять, бо кожен Герой щось любив, щось робив, він хотів і, на жаль, багато що не встиг зробити», – звернувся до присутніх Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Івано-франківська громада втратила на війні 519 мешканців. Ще 113 наших військових зникло безвісти.
