Він був чотириразовим чемпіоном світу з кікбоксингу, чемпіоном України з універсального бою, майстром спорту з боксу. У перший день повномасштабного вторгнення Віталій пішов захищати Україну. Під час одного з боїв військовий отримав вогнепальне осколкове поранення в ногу. Одужав і знову повернувся на фронт. У 2023 році Віталій воював на Луганщині. В бою проти окупантів знову отримав поранення. Його одразу ж госпіталізували. Та після декількох годин боротьби врятувати воїна не вдалося.
Вшанувати полеглого Героя прийшли тисячі франківців. Дружина загиблого нацгвардійця каже, що Віталій – це її перше та єдине кохання. Його вибір стати на захист України вона прийняла та постійно підтримувала чоловіка. І ні на мить не сумнівалась, що коханий повернеться до них з донечкою.
Віталій ніколи не здавався і боровся за Україну до останнього подиху. Таким його завжди пам’ятатиме друг Мстислав Тарас. Розповідає, що після першого вогнепального осколкового поранення в ногу – Віталій знову рвався у бій.
Разом тренувались, а згодом й служили. Друг та побратим полеглого нацгвардійця Олександр Богачов пригадує, що Віталій був принциповий, як у житті, так і в спорті та політиці. Його смерть, каже військовий, це непоправна втрата для його рідних, Івано-Франківська та України.
Чин похорону відбувся в Храмі Царя Христа. Героя вшанували пам’ятною ходою. Рідні, друзі, побратими та містяни пройшли центральними вулицями Івано-Франківська за траурним кортежем.
