Розділити біль втрати сина, брата і друга прийшли односельчани загиблого, представники районної та місцевої влади, духовенство.
Під супровід військового оркестру Національної Гвардії України, звуки трембіти та почесної варти, тіло бійця пронесли до місцевого храму, де відбулося заупокійне богослужіння.
«Можна зруйнувати храм, сплюндрувати національні символи, але неможливо знищити любов до рідної землі та власної свободи. Сотні українських юнаків і дівчат гинуть на східних теренах держави. Гине цвіт нашої нації, – промовив священнослужитель. – Анатолій також віддав своє життя за Україну задля нашого з вами спокою. Він гідно виконав свій обов’язок воїна та захисника Вітчизни. Нехай пам’ять про його вчинки стане прикладом, як треба любити свій народ і свою Батьківщину».
Провести в останню путь свого побратима приїхали й бійці 93-ої ОМБ.
«Анатолій загинув при виконанні бойового завдання поблизу шахти Бутівка. Його поранення виявилися несумісними з життям, – розповів про загиблого його побратим Тарас «Корай». – Війна забирає найкращих».
Поховали Анатолія Гаркавенка на місцевому кладовищі під автоматні залпи почесної варти.
