Подружжя з Івано-Франківська ось уже кілька місяців займається пошиттям хутряних рукавиць для військових. За цей час вдалося пошити понад сто пар, пише ГК.
Альона Стефанюк розповідає, чоловік займається мисливством, тож вдома були шкірки різних тварин. Спала думка використати їх на пошиття рукавиць для військових, яким в холодну зимову пору вони стануть в нагоді. Практичного досвіду пошиття рукавиць для дорослих не було – до цього шила рукавички лише дітям. Відміряла чоловікову долоню і взялася до роботи. Жінка працює і займається вихованням двох маленьких дітей, а на пошиття рукавиць виділяє весь вільний час.
Перші кілька пар відділи в білий дім. Коли вчитель фізичного виховання зі школи №11, де навчається дитина пані Альони, відправився в зону АТО, передали рукавиці йому і іншим військовим. Пізніше родичі бійців почали звертатися самі.
«Коли в нас закінчився матеріал – хутро і тканина, звернулися до знайомих, – зауважує Альона Стефанюк. – Багато хто відмовився допомогти. В той час нас підтримала Ірина Микитюк, яка принесла шматки хутра норки і інші шкірки, джинс. Її чоловік повернувся з зони АТО, зауважив, якщо рукавичка суцільна, стріляти не дуже зручно. Ми знайшли викройки і почали шити такі, де пальці окремо».
Дуже допомогли із хутром прості люди. Одна жінка принесла штани, шапки, інша – стару шубу. Здивував чоловік, який приніс 180 пострижених шкірок білого кролика в гарному стані. Нині матеріалу є достатньо, а роботу Альона Стефанюк не припинятиме, поки є потреба. До рукавиць додають ще дитячі малюнки, тож бійцям вдвічі приємніше отримувати такі теплі подарунки.
