Мабуть злободеннішої теми в нашому рідному місті, ніж тема громадського транспорту немає. І керівництво міста, і самі містяни не раз намагалися виправити складну ситуацію з перевезенням пасажирів у Івано-Франківську.
Найбільш гострі суперечки точаться навколо міських маршруток, так званих «пижиків». Містян обурює часто і хамське ставлення водіїв до пасажирів, і неохайний вигляд перевізників, і нерегулярність руху маршруток і часті зміни плати за проїзд, і стан самих автобусів, в яких зимою холодніше аніж на вулиці, а влітку настільки жарко, що важко дихати. Незадоволені пасажирами і тарифами на перевезення залишались і самі водії, дійшло було і до страйку перевізників навесні 2014( так званих двох «днів здоров’я» в місті, коли всі, хто звик користуватись міським транспортом, ходили пішки або пересіли на велосипеди).
Тож з огляду на численні скарги обох сторін влітку минулого року було укладено угоду між керівництвом міста і перевізниками про підвищення вартості проїзду в міських маршрутках до 4 грн, натомість водіїв зобов’язали видавати пасажирам квитки і носити уніформу(однакові зелені футболки з емблемою Івано-Франківська). Якщо водій не видавав квиток або був неналежно вдягнутим пасажир мав право розрахуватись за проїзд за колишнім тарифом 2,75 грн.
Також перевізники повинні були обладнати маршрутки GPS навігаторами і привести до ладу системи вентиляції.
Пройшов рік… Час підбивати підсумки, та втішного нажаль мало.
З усіх умов виконується більше-менше лише умова про GPS навігатори, хоча впроваджувати її стали не так давно, та вона все ж працює, а от решта…
Квитки на багатьох маршрутах з початком 2016 року зникли як і не було, зелені футболки теж, хоча в деяких водіїв вони висять за спинами, як символ того, що їм байдужі будь-які угоди і побажання пасажирів зокрема. Та й відношення до пасажирів чи платили ми 2 грн. чи 4 грн. не змінилось, а після запровадження нашим мером безкоштовного проїзду для учнів, ще й погіршилось.
А про системи кондиціонування повітря і говорити не хочеться. Пережили містяни зиму, Богу дякувати вона не була аж надто холодною, дочекались літа. Духота в маршрутках неймовірна, добре якщо відкритий хоча б люк, вікна в більшості випадків відчинити неможливо, в деяких і ручок нема, хіба вибити, але для цього потрібно носити з собою молоток, та й це вже злочин.
Велике дякую Громадському контролю Івано-Франківська, який слідкує за дотриманням водіями належних умов перевезення, за нагородження найкращих водіїв. Але чому дійсно хороші водії це скоріше виключення? Чому більшість з них виконують свою роботу, наче пасажири – це ходячі гроші? Чому дозволяють собі з’їхати раніше з маршрутів у вихідні та святкові дні? Адже в такі дні після 19.00 в місті настає «маршруткова тиша». Хоча, можливо, в такий спосіб водії турбуються про здоров’я своїх пасажирів, адже всім відомо, що «рух – це життя». Дійсно, хіба ж складно літнього теплого вечора пройтися з двома важкими дорожніми сумками від, наприклад, обласної дитячої лікарні на вул. Коновальця до АС-2 на Горбачевського. І прогуляєшся, і руки підкачаєш, і водій собі вдома відпочине, одні плюси. Так три-чотири рази пробіжишся, може ще й якийсь рекорд встановиш.
Чому щоб умови в маршрутках зробити хоча б терпимими містяни знову повинні збирати підписи під петицією про встановлення температурного режиму в автобусах? Може якби водії дійсно дбали про своїх пасажирів і 4 грн. за проїзд не здавались би такою великою сумою, і нові маршрути не викликали б такої критики?
От якби люди спробували бути уважнішими і добрішими один до одного, адже треба почати з себе і світ почне змінюватись в кращу сторону, але це вже зовсім інша розмова.
Бережіть себе і наше чудове місто…
Стажер-журналіст ТРК РАІ – Іван Рибчук
