Напевно, багато франківських студентів або самі їздили за кордон за програмами обміну, або мають знайомих, які це робили. Через океан наразі навряд вийде махнути – сьогодні американці віз майже не дають, пишуть Версії.
А от Європа залишається відкритою. І готуватися до літньої поїздки найкраще просто вже, пишуть Версії з посиланням на “Репортер“.
Євроняня
Цього року в Івано-Франківську не беруть кандидатів на Work and Travel до США, розповідають у компаніях, які працюють з цією програмою. Причина – дуже велика кількість відмов у візах за останні роки.
Те саме і з програмою Au-pair у США. Очікують на покращення візових стосунків. Зате за тією ж Au-pair можна поїхати до Європи: у Німеччину, Австрію, Нідерланди, Бельгію, Францію та країни Скандинавії.
«У Німеччині та Австрії дуже гарні умови, але там потрібна німецька мова, хоча б рівень А1, – розповідає керівниця фірми «Європейські стандарти» Елла Лєвашова. – Так само у Бельгії, там треба знати французьку, але є сім’ї, що беруть і з англійською. Нідерланди українок уже не беруть, хіба тих, хто вже їздив за цією програмою до США і має дуже добру англійську. Звісно, є винятки. А от Скандинавію я б зараз не рекомендувала: вони дуже розбалувані азіатками, які готові працювати понаднормово».
Ціна за участь у програмі залежить від країни. У Німеччину – 140 євро, Австрію – 230, Бельгія, Данія, Швеція, Норвегія – 350, Франція – 300, Іспанія – 200, Нідерланди – лише 34 євро (послуги фірми). У деяких випадках закордонна сім’я навіть оплачує переліт.
Вік учасників теж залежить від країни, найстарші – 25-30 років. А ще – потрібні переважно дівчата.
«У нас був хлопець, який поїхав у сім’ю з Австрії з чотирма дітьми, одне з яких – немовля, то вони були ним дуже задоволені, – каже Елла Лєвашова. – Але він сам з багатодітної сім’ї, мав педагогічну освіту та дуже гарний рівень німецької. У таких випадках ми ще можемо влаштувати хлопця в Німеччину, а в інші країни – ні».
Основна вимога для учасника – досвід роботи з дітьми: нянею, репетитором, у таборі, вчителем. Бажано мати водійське посвідчення.
Можна повчитися
Студенти факультетів туризму й не тільки можуть поїхати на стажування.
«Більшість стажувань – у готельно-ресторанному бізнесі, – розповідає Юрій Микула, директор франківської філії ТОВ «Кентавр». – Наприклад, робота в готелі на Канарах дасть такий досвід, якого в Україні не отримаєш. Потім цій людині буде значно легше знайти роботу. Є стажування в Сингапурі, Іспанії, Німеччині, Туреччині. Навіть той, хто не планує потім працювати у цій галузі, гарно проведе час і заробить грошей».
Крім того, є програми освіти у країнах Європи, Америки та в Австралії. Термін навчання і вартість залежать від обраного вишу.
Також є програма, яку в народі називають європейською Work and Travel. Вона для студентів і стосується лише Німеччини. Навіть можна не знати німецької, хоч тоді обрати роботу буде важче. Програма коштує від 200 до 400 євро, залежно від фірми.
Для старшокласників є програма FLEX, її фінансує американський уряд. Учасники можуть безкоштовно поїхати на рік до США, жити в місцевій сім’ї та відвідувати американську школу. Щоправда, конкурс там серйозний – 50 людей на місце. Втім, є платні альтернативи.
«Програма J1 High school USA коштує 7000 доларів, по суті це той же FLEX, – говорить Елла Лєвашова. – 90 % наших учасників – це ті, хто не пройшов конкурс на безкоштовний варіант, але не хотів розчаровуватися, бо вже уявляв себе в Америці. Минулого року взяв участь школяр із Франківська, приїхав дуже задоволений. Рік життя в американській родині – це досвід, зокрема в плані мови, який не дасть жоден виш».
Схожа програма є в Канаді та Німеччині, туди можна їхати і на термін у два-три місяці, тому ціна знижується десь до 2000 доларів.
Крім того, приблизно за 3500 доларів можна поїхати у двотижневу поїздку до США. У ціну входить переліт, збір у посольстві, проживання, харчування, екскурсії, відвідування американської школи. Наприклад, взимку група з «Європейських стандартів» летить у Техас або Джорджію. Ще є п’ять місць.
А взагалі, по обміну можна поїхати навіть з восьми років.
«Для малих є літні табори з вивчення мов, – каже Юрій Микула. – Ціни залежать від школи, мінімально – 850 євро на місяць, але там і харчування, і проживання, і переліт. Потім дитина отримає сертифікат, що вона досягнула певного рівня знання мови».
Заради мови й досвіду
Та як не крути, а для більшості обмін за кордоном – це таки про США. Бо є шанс пожити життям, яке бачили в кіно. Ті, хто встиг з’їздити раніше, про це не жалкують.
Соломія Кісіль брала участь у студентській програмі Work and Travel після третього курсу університету, чотири роки тому. Працювала офіціанткою і покоївкою на гірськолижному курорті у штаті Юта.
«Спочатку було важко: нова країна, мова, менталітет. Але потім звикла, – розказує Соломія. – Мовний бар’єр теж швидко зникає, головне більше спілкуватися. Штат Юта дуже красивий, з гірськими масивами, національними парками. Та й уся країна дуже цікава. Я відвідала Лос-Анджелес, Лас-Вегас, Чикаго, Нью-Йорк. Крім того, вдалося заробити гроші, завести нові знайомства».
Принцип участі такий: подати документи в агентство та оплатити частину грошей. Потім – чекати на вакансії та обрати, що сподобається. Варіанти – робота офіціантом, працівником парку розваг, продавцем морозива, рятівником у басейні… Далі відкрити візу, домовитися з університетом, і вже з травня й до вересня можна працювати. Програма коштувала близько 3000 доларів, залежно від агенції.
Ірина Пришляк три роки тому за програмою Au-pair доглядала за двома хлопчиками одного і трьох років у штаті Нью-Джерсі.
«Сім’я мене вибрала досить швидко, а от сам процес підготовки документів зайняв більше часу, – каже Ірина. – Потрібні були рекомендації від сімей, у яких я працювала в Україні, характеристики від друзів чи наставників, фотоколажі, відеозвернення до майбутньої сім’ї. Також треба довідку про несудимість, медогляд, копії шкільного атестату та диплома з університету, заповнити кілька анкет, написати персональний лист».
На основі цих документів створюють профіль кандидата, який переглядають сім’ї. Якщо сім’ю хтось зацікавив – призначають співбесіду по Skype. Коли кандидат і сім’я підходять одні одним, вони приймають пропозицію.
«Жити з чужою сім’єю під одним дахом виявилось значно важче, ніж я очікувала. Але я дуже полюбила дітей, – розповідає Ірина. – У мої обов’язки входило розбудити й одягнути хлопців зранку, нагодувати, продумати програму на день: ігри, читання книг, прогулянки. Також я прала дитячий одяг, прибирала їхні кімнати, відвозила старшого хлопчика в садок… Той рік участі у програмі – один із найцікавіших у моєму житті: я стала впевненішою, здобула досвід, покращила англійську вдвічі».
ПРИМІТКА. До речі, більшість наших краян, які сьогодні або працюють, або навчаються за кордоном, свої знання англійської мови здобували або вдосконалювали самостійно за допомогою електронного курсу “Рік англійської мови в Україні”.
