Пам’ятний знак захиснику Василю Матвіїву встановили на фасаді багатоповерхівки, де проживав захисник.
Старша сестра Наталія Яворська розповідає, з приходом ворога на українську землю, Василь вирішив стати добровольцем і вступити до лав ЗСУ.
«Він був сильний духом. Він всім допомагав і казав: «Хто як не я?». І мамі так казав. Хтось буде іти, хто мають сім’ї, мусять бути коло дітей і коло жінок. А я один собі, все буде добре. Він ніколи не казав, що він змучився, не хоче, не буде, йому не під силу. Він все міг, він все хотів, він до всього брався, і всюди він першим хотів бути, хотів допомогти всім».
Друг полеглого захисника Володимир Кушнір пригадує, Василь мав добре серце і був готовий допомогти у найскладніших життєвих ситуаціях.
«Ми з Василем були від маленького, найкращі друзі. Він стільки всього допомагав мені багато, золоті руки мав. Я машину в сервіс, а він каже: «Я все сам зроблю». Все сам зремонтував, все сам зробив. Для дитини багато чого зробив, ровер, все він. День перед загибеллю його я з ним говорив по відео. Були вибухи. Я ще не був на передовій, я був на іншому напрямку – в Сумах. День перед смертю ми говорили, він казав – це пекло. Казав, що не знати, що там буде і як воно буде. І ранком мені подзвонили і сказали, що Василь загинув»
Загинув Василь Матвіїв біля Миколаївки Бахмутського району 2 лютого 2023 року через смертельні поранення, несумісні з життям під час мінометно-артилерійського обстрілу ворога.
«Дуже важливо, що у межах програми «Івано-Франківськ – місто Героїв», ми продовжуємо вшановувати пам’ять анотаційними дошками, різними заходами, книжками, алеями слави для того, щоби ця пам’ять була довгою і була завжди», – каже голова Івано-Франківської громади Руслан Марцінків.
