Невдоволені “рішали” відкрито, через суд, пішли в атаку на систему державних закупівель ProZorro, пише Укрінформ
Маловідомі громадські об’єднання намагаються зупинити впровадження третьої за значимістю реформи в Україні – системи державних закупівель Prozorro. Не пройшло і півроку її функціонування, як на державне підприємство “Прозорро” (забезпечує функціонування платформи електронних закупівель ProZorro) подали до суду. Начебто за порушення конституційних прав в ході торгів. До цього невдоволені обмежувалися лише публічним цькуванням організаторів та винахідливістю в пошуку бюрократичних лазівок. Наприклад, в оскарженні результатів торгів. “У нас купа сил пішла на узгодження з АМКУ всіх варіацій і статусів скарг. Але начебто «устаканили»”, – признався керівник департаменту державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Олександр Стародубцев, один з творців системи електронних торгів ProZorro. Тепер, здається, в хід пішла тяжка артилерія.
Гульчітай не відкриває личко
За словами його колеги заступника міністра МЕРТ Максима Нефьодова, сьогодні в судовому порядку подано два клопотання про припинення діяльності е-закупівель. Перше судове слухання, за інформацією Нефьодова, за цими виробництвам призначено на кінець жовтня.
За його словами, позивачами виступають дві громадські організації (ГО). Прозорівці їх не називають і уперто відмовчуються, хто саме встромляє палки в колеса. Як свідчать джерела Укрінформу, судовий позов не був несподіванкою, бо від самого початку такий розвиток був прогнозований командою ProZorro – занадто багато “вигідних” планів та маніпуляцій в державних закупівлях було порушено публічною системою.
Юристи підприємства поки опрацьовують позов і готуються до першого судового слухання, що призначено на кінець жовтня. Паралельно “прозорівці» з’ясовують, хто реально стоїть за організаціями-позивачами. Той факт, що ними виступають невідомі широкому загалу юридичні особи зі статусом громадських об’єднань, свідчить про те, що реальні “доброзичливці” спеціально приховують свої обличчя. Такий прийом зазвичай використовують тоді, коли позов, як кажуть, висмоктаний із пальця. І потрібно зробити все для того, щоб ніхто не зміг його пов’язати з конкретними особами.
Максим Нефьодов не вважає, що такі позови несуть загрозу існуванню системи державних закупівель.
Проте, юристи, коментуючи ситуацію на правах анонімності, нагадують, що в українській судовій практиці це розповсюджений спосіб “законного” блокування будь-якого значимого рішення. Бо на час розгляду судової справи реалізація оскарджуваного рішення чи дія нормативних актів призупиняється. І якщо цей хід не припиняє дільності органу чи підприємства в цілому, то дозволяє на певний час зупинити окремі його виробничі процеси. У випадку з ProZorro, підказують юристи, це може бути оголошення чергових торгів, чи підписання договорів по торгам, що вже відбулися.
Якщо економити, то мільярдами
Нагадаємо, закон “Про публічні закупівлі”, що є основою запровадження в Україні електронної платформи для публічних закупівель ProZorro, було підписано в лютому цього року. Згідно із законом, електронні закупівлі стають обов’язковими і впроваджуються поетапно: з 1-го квітня для центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та монополістів, а з 1 серпня 2016 року – для інших замовників.
Результати опитування Центру Разумкова свідчать, що українці визнали систему публічних електронних закупівель ProZorro реформою №3 в країні, після створення Патрульної поліції та відновлення Збройних Сил. Головний принцип системи ProZorro – «всі бачать все» покликаний, по-перше, забезпечити рівний доступ до участі в торгах, по-друге, забезпечити неупереджений об’єктивний вибір переможця тендеру. А таким чином зменшити “тендерні” зловживання та повернути довіру бізнесу до держави і державних закупівель.
Найсвіжі данні свідчать, що всього з початку запуску проекту вдалося зекономити близько 4,8 млрд грн. Витрати ж на запровадження самої системи, за даними Нефьодова, склали менше $1 млн. (26 млн. грн.). В системі відбулося близько 240 тисяч тендерів на загальну сумму більше 100 млрд грн.
Але не все так райдужно, як може здатися на перший погляд. Основний показник якості роботи системи – це середня кількість пропозицій на одні торги. І поки він доволі низький, як визнають самі організатори.
Оксана Поліщук, Київ
Між тим
Щоб активізувати інтерес до участі в публічних торгах, прозорівці пішли по класичному шляху маркетингового просування – в липні започаткували широкомасштабну рекламну акцію в кращих традиціях комерційного піару (з використанням образів антигероя Хабармена та героїв козаків з відомого мультфільму Володимира Дахно).
В п’яти регіонах України: Запоріжжя, Маріуполь, Миколаїв, Одеса та Харків було розміщено 250 бордів. Організатори направили свої зусилля на інформування перш за все тих регіонів, де за опитуванням Центра Разумкова, найнижчий рівень сприйняття реформи.
Розробку рекламної стратегії доручили відомій на ринку агенції RAM 360 Agency. Гроші у вигляді гранту виділило Посольство США в Україні в рамках антикорупційних ініціатив. Тобто, банкет виключно за донорські кошти.
Не всім, можливо, подобається дещо простакуватий образ Хабермена, але за повідомленням прозорівців рекламний ефект досягнуто – в цілому більш як на 40% зросла кількість нових відвідувачів, реєстрацій підприємств та трафік сайту.
Ще одна новомодна фішка – це розповсюдження серед населення фірмової продукції з логотипом ProZorro на кшталт футбольної символіки. Попит, кажуть прозорівці, такий великий, що довелось навіть відкрити фанатську “крамничку” на сайті. Тепер фірмову продукцію може придбати кожен, хто хоче продемонструвати свою підтримку реформі (стверджується, що всі товари на сайті продаються по собівартості). По суті, це ще один прийом для зміцнення іміджу «народної» системи у свідомості громадян, сигнал єдності суспільству, мовляв гравці та вболівальники ProZorro – одна команда.
